19-21 травня поточного року в Румунії – чергове засідання представників країн-підписантів Конвенції ЕСПОО.  На перший погляд, для пересічного громадянина України цей захід не має жодного значення. Але з точки зору перспектив соціально-економічного розвитку всього Південного регіону України, а відтак добробуту усіх мешканців українського Придунав‘я, це засідання може мати відповідні наслідки.

Иностранные дипломаты на Дунае
Над ними развивается флаг Украины

Враховуючи кількарічну історію відновлення Україною ГСХ Дунай-Чорне море та постійне неадекватне реагування Румунії на правомірні дії України, спрямовані на реалізацію своїх економічних інтересів на Дунаї, легко зробити припущення, що і цього разу румуни не знехтують можливістю заявити про так званий негативний екологічний вплив ГСХ на екосистему Дунайського біосферного заповідника. На відміну від Румунії Україна провела декілька екологічних експертиз, які засвідчили мінімальний екологічний вплив судноплавного ходу на Дунай. Водночас Румунія постійно забруднює води основної водної артерії Європи промисловими відходами і не збирається закривати промислові об’єкти, які є джерелом цього забруднення.
Також не слід забувати про румунський канал Суліна, який після часткового введення в дію ГСХ Дунай-Чорне море несе значні збитки (недоотримані прибутки)  і таким чином втрачає монопольне становище при транспортуванні і перевалці міжнародних вантажів по Дунаю. Саме економічний аспект є причиною такої активної турботи наших сусідів про екологічну безпеку басейну р. Дунай. Гроші – і не більше того. В цьому Україна є конкурентом Румунії і це є очевидним фактом, навіть для Європи. І якщо вони не можуть конкурувати з нами, тоді вони вдаються до таких безпідставних звинувачень, які призводять тільки до погіршення стосунків між нашими державами, і не роблять честі Румунії як члену ЄС.
Такі підходи до розбудови справжніх добросусідських стосунків та створення здорового конкурентного середовища між нашими державами викликає принаймні здивування. Україна намагається інтегруватися в ЄС, приєднатися до європейських транспортних коридорів, створити нові робочі місця, вивести із стагнації Дунайське пароплавство і таким чином запропонувати своїм європейським партнерам альтернативний варіант вантажопотоків через власну територію. При чому в середньостроковій перспективі вантажопотоки через Дунай будуть тільки збільшуватись і роботи (а значить і прибутків) вистачить усім.
Незважаючи на це Румунія за будь-яку ціну намагається зберегти за собою монопольне становище на Дунаї, навіть ціною чвар зі своїм сусідом через надумані звинувачення у екологічних злодіяннях.
Керівництву нашої держави напевно треба звернутися до Секретаріату Бернської Конвенції, що діє в рамках Ради Європи і також приділяє значної уваги вивченню даного питання, аби наш сусід припинив компанію по дискредитації України. Та було б логічним розповісти в стінах цієї поважної організації, яким чином поводить себе Румунія на р .Дунай, та яку шкоду наносить їх промислова діяльність на екосистему Біосферного заповідника.
При цьому пошук конструктивного діалогу з нашими європейськими партнерами не припиняється. Україна відкрита до співробітництва і це підтверджується діями наших урядовців, але на фоні постійних необгрунтованих претензій з боку Румунії, як члена ЄС, це виглядає як не- бажання європейських чинників прислухатись до логіки очевидних та прагматичних дій нашої держави в напрямку налагодження дієвої співпраці. Але все ж таки Україна не втрачає надії на підтримку своєї позиції Європою щодо відновлення ГСХ Дунай-Чорне море, адже виключно здорова конкуренція повинна стати вагомим аргументом на користь нашого судового ходу. Це повністю співпадає із стратегією розвитку бізнесового середовища в ЄС, повноправним членом якого Україна прагне стати.
Напередодні Бухарестського засідання Конвенції ЕСПОО «незаангажована» румунська преса розпочала інформаційну атаку із звинуваченням у проведенні своєрідної «екологічної війни” проти Румунії не тільки з боку України (звичайно ж, навколо теми ГСХ Дунай-Чорне море), а й Молдови (зацькувавши бессарабських «братів» за будівництво нафтотерміналу поблизу населеного пункту Джурджулешти), і Болгарії (раптово згадавши, що колеги по НАТО та ЄС будують нову АЕС поблизу придунайського міста Белене). Чи не забагато «екологічних агресорів» для однієї Румунії? Чи не краще було б визнати, що всі згадані економічні проекти сусідніх з Румунією країн турбують Бухарест не з екологічної точки зору, а з огляду на їх конкуренцію для румунських річкових перевізників, дистрибюторів енергоносіїв та експортерів електроенергії? 

The Danube again...

Considering deep-water ship course "Danube - Black Sea" restoration history and inappropriate response of Romania on the competent actions of Ukraine, which are directed on realization of the economic interests on the Danube, it is easy to assume that this time the Rumanians won't miss an opportunity to claim so-called negative ecological influence of the ship course on the Danube biosphere reserve ecosystem. Unlike Romania Ukraine passed on a few ecological expertises, which testified its minimal ecological influence on the Danube. Therewith Romania constantly pollutes the Danube waters with industrial residue and it is not going to close industrial facilities, which are a source of this pollution.

We shouldn't forget about the channel Sulina which suffers damages after partial setting into operation of deep-water ship course "Danube - Black Sea", and thus loses a monopolistic position in trans Danube international cargo carriage. The economic aspect is the reason of such an active anxiety shown by our neighbours about ecological safety of the Danube water-collecting area. In this aspect Ukraine is the rival of Romania and it is obvious even to Europe. If they cannot enter into rivalry with us, they resort to such groundless charges, which lead only to deterioration in relations between our countries, and it is no compliment to Romania as the EU member.

Such approaches to building ties between our countries on a good-neighbour basis and creations of the sound competitive environment at least surprise. Ukraine is trying to integrate into EU, to join the European transport corridors, to create new workplaces, to improve the Danube navigation and thus to offer the European partners an alternative variant of freight traffics via its own territory. At mid-term freight traffic volume via the Danube will increase and there will be enough work (and as a result income) for everybody.

In spite of this, Romania is trying by all means to reserve a monopolistic position on the Danube even at the cost of conflicts with its neighbour because of the unsubstantiated allegations of ecological crimes.

Because of this pressure Ukrainian leadership maybe should address Secretariat of the Berne Convention, which operates within the Council of Europe, and also devotes great attention to studying this issue to make our neighbor stop the campaign that discredits Ukraine. It figures to tell this honorable organization about Romania's behaviour on the Danube, and about the harm of its industrial activity for biosphere reserve ecosystem.

At the same time search of constructive dialogue with our European partners does not stop. Ukraine is opened for cooperation and our government's activity confirms this, but amid of constant arrogation from Romania, as the EU member, it looks like reluctance to listen to logic of our country's obvious and pragmatic actions in a direction of closer effective cooperation. But still Ukraine hopes on European support of its position concerning deep-water ship course "Danube - Black Sea" restoration, because only sound competition should be the strong argument in favor of our deep-water ship course, not Romania's abuse of its EU and NATO member status. It completely coincides with strategy of the EU business environment development.

Комментарии разрешено оставлять только зарегистрированным пользователям.
Войдите в систему или зарегистрируйтесь.