№23. Украина не успела позавтракать, как наступил вечер
12.06.2009 г.
Cхожая с нашей страной по экономике, территории и численности населения, Польша сумела пройти «шоковую терапию» и провести прозрачную приватизацию. Она смогла привлечь инвестиции, снизить коррупцию, войти в Евросоюз. Кризис, казалось бы, начал обходить стороной, еще раз доказывая живучесть польской кредитно-банковской системы…
Однако, тут вера в «невидимую руку рынка» сыграли с злую шутку. Скупив пару лет назад 70% национального банковского рынка, иностранцы обеспечили полякам дешевые валютные кредиты. Народ с удовольствием брал кредиты в евро и швейцарских франках.
В отличие от других, страна еще в начале года чувствовала себя лучше, чем Прибалтика или Венгрия. Поляки клали деньги на депозит. Однако рост недоверия сыграл свое. Людей начали увольнять или сокращать им зарплату. Те в свою очередь, пошли забирать депозиты. Стали выводить деньги из польских «дочек» и иностранные финансовые группы.
В результате: злотый подешевел на 40%, что вмиг затруднило выплату кредитов населением и предприятиями. «Если кто-то год назад взял деньги на покупку жилья в размере 300 тыс. злотых, то сегодня его долг составляет 425 тыс. злотых», – подсчитывает «Газета выборча».
Однако Национальный Банк Польши не желал проводить интервенции, справедливо считая, что этим могут воспользоваться спекулянты. Когда евро дошел до значения 4,90, первыми не выдержали нервы у Минфина.
После этого пришлось и Нацбанку сокращать свои резервы, проводя валютные аукционы. Кроме того, НБП начал снижать учетную ставку, чтобы оживить кредитование.
Но было уже поздно. Предприятия и население не уверены в завтрашнем дне. Нависла угроза быстро растратить 55 млрд евро золотовалютных запасов…
Правительство вынуждено было пойти на сокращение расходов бюджета до 90 млрд долл. Правительству Дональда Туска пришлось отложить переход на евро.
Еще одним шагом правительства по борьбе с кризисом стало обращение к МВФ о присоединении к гибкой страховочной кредитной линии в размере 20,5 млрд долл. Минфин отверг предложение Фонда осуществить привязку злотого к евро, не дожидаясь вступления в зону евро. Такой шаг мог бы привести к падению темпов ВВП на 10%.
И наконец, весной правительство Польши утвердило стабилизационный пакет, сумма которого составила 31,4 млрд долл.
В польской власти также есть противоречия между президентом и премьером, однако стороны смогли отложить их. Правительство начало с кризисом оперативно бороться, несмотря на противоречия с Национальным банком.
Об отличиях польской банковской системы «Минпрому» рассказал Иван Феськив, председатель правления ОАО «Кредобанк», который принадлежит крупнейшему польскому банку PKO BP:
- У Польщі ситуація більш прогнозована. Там менше втручання держави у фінансову систему, що дає можливість ринку самостійно регулювати ситуацію.Немає такої залежності від долара, як в Україні. Частина кредитів видавалась у злотих, решта – у євро та швейцарський франках. Ставка по валютним кредитам є плаваючою і напряму залежить від польської міжбанківської ставки VIBOR. Тому усувається можливість самостійного підняття ставок банком.
Криза мала б вдарити по польській експортній промисловості. Так продажі впали. Але держава є членом ЄС, отож польські товари продаються в інших країнах Євросоюзу без митних та інших перепон. Водночас, девальвація злотого до євро та долару зробила польську продукцію більш конкурентоспроможною.
Курс формується самим ринком і є офіційним. Центробанк може впливати лише за допомогою регулювання облікових ставок рефінансування. Це діє набагато ефективніше, ніж спроби підбити офіційний курс під ринковий, як це відбувається в Україні.
У Польщі банки стали активно залучати населення до своїх послуг ще на початку 90-х, і кризу на зразок тої, що відбувається зараз в Україні, пережили ще в ті часи. Отож населення чудово розуміє, що таке банківські послуги і які є ризики під час роботи з банками. Тому ніякої паніки там немає.
Поряд з графою прибуток чи збиток у балансі поляки, насамперед, звертають увагу на рівень чистих комісійних і процентних доходів та об’єми сформованих резервів. Чим більше покриття резервами активів, тим більша надійність банку в умовах погіршення фінансового становища клієнтів. Тому нас дивує, що тільки нечисленні українські банки показали збільшення цих резервів в теперішніх умовах.
